Friends

Найкращий спосіб відволіктися від однотипної роботи (в даному випадку від в'язання) - зайнятися чимось іншим. Сьогодні закінчила працювати над примітивами.

Зубастик

Печенька і слоники

Котик

Він дуже домашній...трошки флегматичний.. дружній. Дозволяє себе роздягати ( в нього знімається комбінезончик). Лапки, ніжки рухаються. На дотик приємний (зв'язано з акрілу). Ім'я йому не вигадувала, нехай новий власник сам нафантазує з цього приводу. Ось такий котяка.

Там, де живуть пелікани

Ось так швидко і проминула моя відпустка...я знову в столиці. Погода хоч і зіпсувала мені наміри позасмагати та покупатися в морі, проте ми з сестрою переважно весь час подорожували.

Так чи інакше, але всі ми знаємо про те, що мрії здійснюються. Мої маленькі бажання - постійно... а от давно омріяне справджується з роками... та воно того варте. Щеняча радість, величезне задоволення від отриманого, побаченого, пощупаного...
Вилково - так звану "українську Венецію" запланувала побачити ще років 6 тому. Коли вперше відпочивала в Одеській області. Та тоді не було коштів, відповідних людей поруч... Минулого ж тижня парочка аматорів-подорожувальників склали мені компанію у здійсненні моїх планів.

in dress

Взагалі-то це Віслючок..чи Вслючка :) І аж ніяк не зайчик, як вже дехто міг подумати :))) Чергове маленьке створіннячко, що поповнило кошик в'язаних іграшок. Хотіла їй ще в торбиночку скласти цукерочок...але їх завчасно вже Хтось поїв :)))

Сережки з Мінська

Я раніше вже писала про свій перший творчий обмін. На днях Елена сказала, що отримала нарешті посилку із Зайкою і їй навіть вже дали ім'я - Веня. Досить цікаве, як на мене, для особи жіночого роду. А моя посилка все не приходила... Майстриня вже навіть хвилюватися почала, адже на порталах білоруської пошти йшлося по те, що кордон її бандероль перетнула ще..... 17 червня!