вівторок, 12 липня 2011 р.

Там, де живуть пелікани


Ось так швидко і проминула моя відпустка...я знову в столиці. Погода хоч і зіпсувала мені наміри позасмагати та покупатися в морі, проте ми з сестрою переважно весь час подорожували.

Так чи інакше, але всі ми знаємо про те, що мрії здійснюються. Мої маленькі бажання - постійно... а от давно омріяне справджується з роками... та воно того варте. Щеняча радість, величезне задоволення від отриманого, побаченого, пощупаного...
Вилково - так звану "українську Венецію" запланувала побачити ще років 6 тому. Коли вперше відпочивала в Одеській області. Та тоді не було коштів, відповідних людей поруч... Минулого ж тижня парочка аматорів-подорожувальників склали мені компанію у здійсненні моїх планів.

Чесно, я чекала (ну як завжди воно якось в мене) іншого. Мені здавалося, що геть все-все місто на воді. Будиночки стоять на "курьих-лапках", тобто на підпорках, але на воді. Насправді ж все виявилося трохи не так як в моїх фантазіях. Старе місто таки має водні частини. Тут вулички порізані ніби канавками, де біля будиночків "припарковані" човники. Мати човна тут не розкіш, а необіхідність. Адже городи, земельні ділянки, де вилковчані сіють картоплю, вирощують виноград - знаходяться на острівках в Дунайських плавнях, а туди на авто не дістатися аж ніяк.  Ми вже коли поверталися з 0 кілометру.. то спостерігали за тим як бабуся досить старенька, на човнику, що був загружений сіном, гребла веслами в напрямок міста... я була шокована. Ото витривалість! Натомишся за цілий день на тому городі, а тоді ще й греби веслами додому...


Навесні жителям Вилково особливо не солодко... Дунай розливається і заливає вулиці... от тоді-то навіть за хлібом можна хіба що "сплавати" в магазин :) І. доречі, якщо ви ще не помітили, то... Дунай дуже мутна річка. Як сказала нам екскурсовод це наймутніша річка в Європі. Справа в тому, що на дні її вод - чи то глина, чи то мул, що в течії і додає такого кольору.
А ще... ще біля Вилково живуть пелікани! я вперше в житті бачила їх так близько біля себе і нас не розділяли грати зоопарку! Це не можливо передати словами.. скільки радості тої було! Їм там класно...водичка тепленька, не дивлячись на те, що погода минулого тижня не дуже тішила нас сонечком. Просто саме там глибина Дунаю десь сантиметрів 25-50..от пелікани там і "тусуються", і рибку легко дістати..і ноги в теплі =)


Ех.. шкода звичайно, що їх пощупати не можна було... Хотілося б :)
Я чогось маю (можливо дурнуваті) бажання пощупати слона та крокодильчика. Про неймовірно гарячу шкіру та добрі очі першого я почула від журналістки з телеканалу Сіті на званій вечері ,яка щойно повернулася з Індії. Тихесенько заздрила :))) А от щодо другої тваринки.. сама не знаю чому, але хочеться =)

6 коментарів:

  1. Светлана, спасибо! В частности за фото пеликанов) Прелести! Откровением стало - мутная вода в Дунае...Как мадьярка в такую воду бросала цветы?)

    ВідповістиВидалити
  2. даже не знаю как там у нее получилось, но Дунай и правда ооочень мутная река... она при разливе весной тонны глины или мула на берега Вилково выносит.

    ВідповістиВидалити
  3. спасибо! с удоволствием почитала. И фотографии отличные.:)

    ВідповістиВидалити
  4. спасибо и вам :)
    а в реальности зрелище вообще захватывающее..с этими лодочками, каналами

    ВідповістиВидалити
  5. І правда, на Венецію Вілково не тягне. А от пеліканчики дуже гарні, майже як фламінго - трохи рожеві.

    ВідповістиВидалити
  6. та да.. у Венеції архітектурно-шикарні будиночки та цивілізовані водні канали.. а у Вилково все природньо - як "Дунай" порізав місто. А будиночки звичайні, сільські хатинки :)

    ВідповістиВидалити

Популярні публікації